Що таке гемілицевий спазм?
Гемілицевий (геміфаціальний) спазм – це розлад, що характеризується нападоподібними мимовільними посмикуваннями м’язів половини обличчя, що іннервуються лицевим нервом відповідної сторони.
Залежно від причини, гемілицевий спазм може бути первинним та вторинним. Причиною в 97% випадків первинного гемілицевого спазму є близько розташована артерія, яка, пульсуючи, періодично подразнює нерв, що і викликає спазм м’язів обличчя. Вторинний гемілицевий спазмрозвивається внаслідок інших захворювань або станів, як от:
На початкових етапах при первинному гемілицевому спазмі характерними є посмикування колового м’яза ока, можливо навіть до мимовільного його заплющування. З прогресуванням захворювання спазм поширюється на нижчерозташовані м’язи(коловий м’яз рота, підборідний, підшкірний м’яз шиї). Також після тривалого перебігу захворювання можливе формування контрактури м’язів враженої сторони обличчя, кератиту з переходом в більмо на оці із втратою зору, формування доріжки слини з кута рота з постійною втратою слини.
Найменше подразнення, емоційні коливання, вживання їжі, розмова можуть провокувати напади спазму.
При вторинному гемілицевому спазмі, як правило, посмикування відбуваються одразу і у верхній, і у нижній частині обличчя.
При наявності вищеперерахованих симптомів у першу чергу слід звернутись за консультацією до кваліфікованого спеціаліста для підтвердження та уточнення діагнозу, уточнення причини за допомогою МРТ в спеціальних режимах. Вторинний гемілицевий спазм вимагає лікування власне первинного захворювання, що призвело до його виникнення.
Варіантів лікування первинного гемілицевого спазму на даний час є 3:
Варіант 1: Медикаментозне лікування.
Використовується у випадку легкого перебігу захворювання та на ранніх його стадіях. Базується на вживанні ліків, що порушують проведення/зменшують кількість патологічних імпульсів у лицевому нерві, що у свою чергу, зменшує спазм. Проте медикаменти можуть мати побічні ефекти, такі як сонливість, нудота, загальмованість та зрідка втома.
Варіант 2: Ін’єкції ботулотоксину.
Введений у м’яз ботулотоксин блокує передачу нервового імпульсу, тим самим ніби “вимикаючи” м’яз. Ефективність даного методу висока – 85-95%, проте тривалість ефекту – 3-4 місяці, опісля необхідні повторні ін’єції, але спостерігали випадки після 8-10 ін’єкцій розвиток паралічу нерва без можливості його відновлення.
Варіант 3: Хірургічне лікування – операція мікросудинної декомпресії корінця лицевого нерва.
Операція являє собою відведення судини, що компремує нерв, встановлення спеціальної тефлонової прокладки між судиною та нервом. Як наслідок – судина більше не контактує з нервом та не подразнює його. Особливість даного варіанту лікування полягає у тому, що таким чином ми діємо на причину захворювання, виліковуючи його, а не лікуємо симптоми, як у попередніх двох варіантах.
Фахівці нашої клініки не поспішатимуть з операцією. Буде проведена діагностика саме вашого випадку. Ви будете мати змогу поставити питання та отримати повну консультацію.
(якщо ви переглядаєте цю сторінку з мобільного телефону, клікніть на номер для виклику):
Незвичайна історія ще одного пацієнта!