Лікування гемілицевого спазму

Залежно від причини, гемілицевий спазм може бути первинним та вторинним. Причиною в 97% випадків первинного гемілицевого спазму є близько розташована артерія, яка, пульсуючи, періодично подразнює нерв, що і викликає спазм м’язів обличчя. Вторинний гемілицевий спазмрозвивається внаслідок інших захворювань або станів, як от:

• травма
• параліч Белла або ідіопатичний(невідомого походження) лицевий параліч
• ураження стовбуру мозку, такі як розсіяний склероз, інсульт
• артеріовенозні аномалії, внутрішньочерепні артеріальні аневризми, артеріо-венозна нориця, ангіоми
• інфекції соскоподібного відростку та вуха (середній отит, холестеатома)
• пухлини привушної залози
• аномалія Арнольда-Кіарі та інші структурні аномалії задньої черепної ямки.

На початкових етапах при первинному гемілицевому спазмі характерними є посмикування колового м’яза ока, можливо навіть до мимовільного його заплющування. З прогресуванням захворювання спазм поширюється на нижчерозташовані м’язи(коловий м’яз рота, підборідний, підшкірний м’яз шиї). Також після тривалого перебігу захворювання можливе формування контрактури м’язів враженої сторони обличчя, кератиту з переходом в більмо на оці із втратою зору, формування доріжки слини з кута рота з постійною втратою слини.

Найменше подразнення, емоційні коливання, вживання їжі, розмова можуть провокувати напади спазму.

При вторинному гемілицевому спазмі, як правило, посмикування відбуваються одразу і у верхній, і у нижній частині обличчя.

При наявності вищеперерахованих симптомів у першу чергу слід звернутись за консультацією до кваліфікованого спеціаліста для підтвердження та уточнення діагнозу, уточнення причини за допомогою МРТ в спеціальних режимах.