Невралгія трійчастого нерва

Якщо ж причиною болюів в обличчі є інші захворювання, то також необхідно необхідне лікування, спрямоване на основну причину.

Загальноприйнятим світовим підходом є початок лікування з медикаментозної терапії з подальшим проведенням (при необхідності) реконструктивних втручань (мікросудинної декомпресії корінця трійчастого нерва), а при неможливості її проведення або ж неефективності виконуються деструктивні (руйнуючі нерв) втручання.

Для лікування тригемінальної невралгії Вам можуть призначити ліки, які зменшують або припиняють передачу больових сигналів у Ваш мозок.

• Антиконвульсанти. Зазвичай призначають карбамазепін (фінлепсин), ефективність якого при лікуванні тригемінальної невралгії підтверджена. Інші антиконвульсанти, які можуть застосовуватися при цьому захворюванні — це окскарбазепин (Трилептал), ламотриджин (Ламиктал) топіромати (Топіромакс). Також можуть застосовуватись препарати інших груп, такі як клоназепам, габапентин, прегабалин. Якщо препарати, які Ви приймаєте втрачають свою ефективність, може знадобитися коригування дози або зміна препарату, яку необхідно проводити під контролем лікаря. Побічні ефекти можуть включати в себе запаморочення, загальмованість, сонливість, двоїння в очах і нудоту. Під час прийому препаратів слід утриматися від керування автомобілем та роботи з механізмами, яка потребує підвищеної уваги або травмонебезпечна.
• Спазмолітики. Препарати з м’язово-розслаблюючу дією, що розслаблюють м’язи, такі як баклофен (Габлофен, Ліоресал) можуть застосовуватися самостійно або в комбінації з карбамазепіном.
• Антидепресанти. У багато протоколів лікування хронічних больових синдромів входять препарат групи антидепресантів (Амитриптилин, Флуоксетин (Прозак), Пароксетин), які показали свою ефективність при правильному застосуванні.

При невралгії трійчастого нерва, мета хірурга — припинити здавлення стиснення і роздратування подразнення трійчастого нерва прилеглою судиною або ж, в ряді випадків, зруйнувати його волокна, для переривання патологічного функціонування. Руйнування нерва призводить до оніміння обличчя на стороні втручання, яке в залежності від процедури і особливостей захворювання, може зберегтися зберігатись постійно. Після будь-якого хірургічного втручання біль може відновитися через кілька місяців або років. Частота рецидивів залежить від типу невралгії і характеру проведеного втручання.

Процедура полягає у відведенні судини від трійчастого нерва в зоні їх контакту.
Під час операції хірург робить розріз позаду вуха на стороні болю. Потім через невеликий отвір в черепі, хірург відводить всі судини від нерва всі судини, які знаходяться з ним в контакті і ізолює їх один від одного спеціальною прокладкою. Якщо нерв здавлюється стиснено веною, хірург може її видалити.
Також лікар може перетнути частину волокон нерва (нейротомія) під час операції, в залежності від особливостей анатомічних взаємовідносин і характеру судинно-нервового конфлікту.

У переважній більшості випадків мікросудинна декомпресія призводить до повного припинення болю або значного його зменшення. Дане втручання, як і всі хірургічні операції несе певні ризики, які включають мають в собі малий невеликий відсоток зниження слуху, слабкості м’язів обличчя, оніміння обличчя, двоїння в очах та інші загальнохірургічні ускладнення. Більш детальну інформацію повідомить Ваш лікуючий лікар при особистій бесіді.

Більшість пацієнтів після цієї процедури не мають яких-небудьбудь-яких стійких неврологічних симптомів. Ця процедура має найменший відсоток відновлення болю в довгостроковій перспективі, в порівнянні з іншими методиками лікування.

Решта методики хірургічного лікування є деструктивними, тобто передбачають руйнування волокон трійчастого нерва або інших структур, залучених до процесу.

• Радіохірургія. При цій процедурі, проводиться сфокусований радіаційний вплив на корінець трійчастого нерва. Дана техніка використовує радіацію для того щоб зруйнувати трійчастий нерв і знизити або припинити передачу по ньому больових імпульсів. Ефект настає поступово, що може займати кілька тижнів. Після процедури виникає оніміння половини обличчя, яке зберігається тривалий час. У разі рецидиву і відновлення болю процедуру повторюють.

Безсумнівна перевага й плюс процедури — це її безболісність і відсутність необхідності в госпіталізації та проведення хірургічної операції. Серед недоліків — висока вартість, і той факт, що вона не усуває причину захворювання — здавлення корінця нерва. Деструктивний характер процедури, в разі її неефективності, значно знижує або зводить нанівець ефективність можливого проведення мікросудинної декомпресії. Іноді може відбуватися посилення болю на тлі оніміння особи — так звана «хвороблива болісна анестезія» — «anesthesia dolorosa»

Інші процедури, які можуть застосовуватися для лікування тригемінальної невралгії, називаються «різотомія» або «абляція», тобто — «руйнування». При різотомії, хірург проводить руйнування волокон нерва, що призводить до оніміння особиобличчя.

Дуже невелику кількість клінічних випробувань було проведено з для вивчення ефективності альтернативних методів лікування невралгії трійчастого нерва, так щотому переконливих доказів користі на користь їх застосування немає. Однак, деякі пацієнти відзначають поліпшення стану при використанні цих методик. Як правилоЗазвичай ефект відзначається при поєднанні з традиційними методами лікування.
Альтернативні методи лікування невралгії включають:

• акупунктуру
• вітамінотерапію
• рефлексотерапію
• нутриціотерапію
• електростимуляцію нервів

При хронічному боліболю, що супроводжує лікування перебіг невралгії трійчастого нерва добре зарекомендувало себе включення в комплекс лікування психотерапевтичних методик.
Завжди необхідно проконсультуватися з Вашим лікарем до того, як вдаватися до альтернативного лікування, так як в іншому випадкуоскільки інакше Ви можете погіршити свій стан.